в голові

(ум. от Голова) голівка, головеня (р. -няти), голівчина.

* * *

голові належний. -кие обязанности, -кое место - обов'язки голови, місце голови.

* * *

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

головка, головушка

1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;

2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;

3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.

* * *

1. n

1) квасоля

2) біб

3) горошина, горішок; кулька

4) розм. монета; гроші

5) розм. голова, довбешка

6) pl військ., розм. продовольство

7) pl завідуючий їдальнею

2. v розм.

ударити по голові; дати по потилиці

* * *

1) бoт. квасоля; біб; насіння бобовидної форми

2) горошина, горішок, кулька

3) гipн. горішок ( клас вугілля)

4) cл. монета, "гріш"; гроші

5) cл. голова

6) вiйcьк.; жapг.; pl продовольство; (Bean) начальник продовольчого постачання; pl завідувач їдальні

n розм.

1) ґуля (на голові)

2) удар (по голові)

* * *

n; діал.

1) ґуля

2) удар ( по голові)

1. n

1) розм. ніс, носюра

2) голова

3) удар по голові

4) тех. стукіт (у двигуні)

2. v

1) дати в писок

2) розм. умерти

* * *

1) cл.

2) ніс, паяльник

3) голова; удар по голові

4) cпeц.; жapг. перебої, стукіт ( у двигуні)

1) cл. дати в ні; дати по голові

2) cл. розбити наголову ( у спорті)

3) cл. зомліти; умерти

4) cпeц.; жapг. працювати з перебоями, глухнути ( про двигун)

1) гладка зачіска зі штучно випрямленого волосся ( у негрів)

2) помада для волосся

1) (мыслить) думати, гадати, мислити про кого, про що, (рассуждать) міркувати про що, над чим, (мозговать) мізкувати про що, (иметь в мыслях) в голові (в мислях) покладати що, в голову класти, мати на думці (на мислі), (полагать) покладати. [І про речі поважні гадав (Самійл.). Ніколи не гадав був (не ожидал) зустріти їх тут (М. Лев.). Та я люблю тебе, і більше ні за кого і в голові не покладаю (Неч.-Лев.). І в голову того собі не клав, щоб сваритися (Грінч.). А мама зовсім не така дика, як я був покладав (Крим.)]. Думать-гадать - думати-гадати, розважати-гадати. [В самотині я зостаюся розважать- гадати (Л. Укр.)]. -мать думу - думу гадати, думу думати. И думать нечего - і думати не гадай. Нечего -мать - шкода й гадки, шкода чого, нічого (нема чого) думати, гадати, міркувати. [Шкода й гадки, не буде нічого (Шевч.). Шкода було походу (нечего было и думать о походе), довелося вертатись (Кул.)]. Так он -мает (таково его мнение) - так він гадає, така в його думка, він такої думки. [Мабуть і отець Сидір такої думки (Конис.)];

2) (заботиться, печься) думати про кого, дбати про кого-що, клопотатися про кого-що. И не думать - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. [Не журиться Катерина, і гадки не має = и не думает вовсе) (Шевч.). Як була я молодою, і гадки не мала (ни о чём не думала), по садочку похожала (Шевч.)];

3) думать с подозрением про кого, иметь подозрение на кого - думати на кого, мати підзор на кого, призру на кого мати. [Хто вкрав? на кого ви думаєте?];

4) думать с кем о чём-либо (советываться) - радитися з ким про що; (замышлять) замишляти з ким;

5) думать (мечтать) о себе (зазнаваться) - заноситися, багато про себе думати, задаватися, панитися.

* * *

1) ду́мати; кміти́ти; кмети́ти, кмітува́ти, кметува́ти, ми́слити, помишля́ти

2) (полагать, предполагать) гада́ти, ду́мати, поклада́ти

1) (описывая круги) закружити, закружляти, закрутитися, завертітися, з(а)веретенитися, піти обертом, обертнем. [Дарка вихром закружляла в инший бік (Л. Укр.). Закрутились пісковаті вихри (Л. Укр.). В очах усе закрутилося (М. Вовч.). Усе заверетенилось у мене в очах (Г. Барв.). Коло сусіди завертівся чоловік якийсь незнайомий (Новом. п.). Усе пішло обертнем (М. Вовч.)]; (о голове) закрутитися, піти обертом, заморочитися, замакітритися. [Глянула я вниз, голова моя заморочилась і я прокинулася (Н.- Лев.). Голова піде обертом (Васильч.). Так у його в голові замакітрилось (Г. Барв.)]. Мысли - лись в голове - думки завихорилися (закрутилися) в голові. -ться вихрем (завихриться) - закружлятися вихром, завихрити(ся), завихоритися, повихритися;

2) (сбиться с пути) зблудити(ся), зблукатися, (зап.) блудом (у блуд) піти.

* * *

1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;

2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;

3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).

* * *

1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати

2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти

3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)

4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися

5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)

1) клепка, ум. клепочка, клепонька, (отдельная -пка) клепчина. [Там плавало відерце, соснові клепки, а дубове денце (Пісня). Сидить собі у бур'яні та клепку теше (Шевч.)]. У него одной -пки нет - в нього не всі дома, в нього десятої клепки немає;

2) см. Клепание 1.

* * *

1) ( действие) техн. клепа́ння

2) ( бочарная) кле́пка; (собир.) клепки́, -по́к

мелькнуть

1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];

2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];

3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];

4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - мелькн`уть

1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти

2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти

что и о чём думати, гадати, помишляти, міркувати що и про що. И не -ляй об этом - і в голові (і в головах) собі не клади (не покладай), і гадки (думки) не май про це. Он и не -ляет о смерти - він і гадки не має про смерть. Он -ляет об отъезде, о смерти - він думає про від'їзд, про смерть, спогадує про (на) смерть, йому від'їзд, смерть у голові. Он -ляет о путешествии за границу, о женитьбе - він має гадку (думку) поїхати за кордон, одружитися; йому за кордон мандрівочка пахне, йому шлюб у голові.

* * *

1) лисий, плішивий, голомозий

2) голий, оголений (без рослинності, без вовни, пір'я тощо)

3) неприкритий, неприхований

4) неприкрашений, прямий, простий

5) пустий, беззмістовний

6) убогий, злиденний; безбарвний

7) з білою плямою на голові (про тварину)

8) тех. без борту

* * *

1) лисий, плішивий

2) оголений; позбавлений покриву (рослинності, пір'я, вовни)

3) неприкритий, відвертий

4) неприкрашений, прямий, простий

5) порожній, беззмістовний

6) убогий; безбарвний

7) з білою плямою на голові ( про тварину)

8) тex. без фланця, без борта

1) вінок; гірлянда, стрічка (на голові)

2) чотки

3) намисто

* * *

1) вінок, віночок; гірлянда, стрічка ( на голові)

2) ( короткі) чотки ( з 50 бусин); молитви, відлічувані по чоткам

3) намисто

4) apxiт. намисто

5) = chapelet

6) метал. жеребейка

1. n

1) корона; вінець; влада монарха, верховна влада

2) монарх; король; королева; престол

3) верхівка (чогось); крона, верхів'я дерева

4) маківка; тім'я

5) кругла вершина гори

6) гребінь (птаха)

7) вінок (з квітів)

8) наголовок (капелюха)

9) завершення, вінець

10) коронка (зуба)

11) крона (монета — 5 шилінгів)

2. v

1) вінчати, коронувати

2) нагороджувати, винагороджувати

3) увінчувати, вивершувати, закінчувати собою верхню частину (чогось); завершувати

4) провести шашку (в дамки)

5) поставити коронку (на зуб)

6) розм. ударити по голові

* * *

1) корона; вінець

2) ( the Crown) корона, влада монарха, престол; юp. корона ( як сторона в процесі)

3) верхівка; крона, верхівка дерева; маківка; тім'я; кругла вершина гори

4) гребінь ( птаха)

5) вінок (з квітів; тж. як нагорода)

6) бoт. верхівка, вінець; віночок, розетка ( листя)

7) тулія ( капелюха)

8) вінець, завершення

9) коронка ( зуба); коронка ( на зуб)

10) icт. крона ( англійська монета в п'ять шилінгів)

11) формат паперу

12) apxiт. шелига арки або склепіння

13) мop. якірна пятка

14) тex. коронка

15) гeoл. перегин, лоб (складки, покриву)

16) cпeц. опуклість ( поперечного профілю дороги)

17) c-г. звальна борозна

18) oпт. крон, кронглас

1) вінчати, коронувати

2) нагороджувати, увінчувати

3) завершувати, вінчати

4) увінчувати, закінчувати собою верхню частину

5) провести ( шашку) у дамки

6) поставити коронку на зуб

7) cл. ударити по голові

1) тонка, волосна лінія

2) волосінь вудки (з волосу)

3) візирна лінія

4) проділ (на голові)

* * *

1) тонка, волосна лінія; візирна лінія

2) волосінь з волосся

3) лінія волосся ( на голові)

4) = hair-crack

1. n

1) легкий туман; імла, серпанок

2) туман у голові; відсутність ясності думки

2. v

1) застилати (про туман)

2) затуманюватися; хмаритися

3) мор. виснажувати роботою; карати найважчою роботою

4) амер. злісно кепкувати

5) розм. лякати; лаяти; бити

* * *

1) мop.; cпeц. розморювати роботою; доручати найважчу роботу ( як покарання)

2) aмep. зло жартувати (особл. над новачком)

3) дiaл. лякати; лаяти; бити

1. n

1) голова

2) розум; глузд; здібності

3) людина

4) голова, керівник; начальник; головний; старший

5) вождь; вожак; ватажок

6) верхівка, керівництво

7) керівне становище

8) верх, верхів'я

9) головка

10) колосок, волоть

11) обух (сокири)

12) наконечник (стріли)

13) військ. головка снаряда

14) насадка, ригель

15) критична точка, перелом

16) заголовок; рубрика; параграф

17) передня (головна) частина (чогось); перед

18) верхів'я, головний витік (ріки)

19) pl лицьовий бік (монети)

20) піна; вершки (на молоці)

21) качан (капусти)

22) капітель

23) plгірн. багатий концентрат

24) тех. бабка (верстата)

25) мис

26) днище (бочки)

27) шкіра на барабані

28) колодочка (ножа)

29) стадо; зграя

2. v

1) очолювати; бути (стояти) на чолі; стояти (іти) попереду

2) спрямовувати; вести

3) прямувати, тримати курс (кудись — for)

4) давати (комусь) дорогу

5) заважати, перешкоджати

6) насаджувати (припасовувати) головку (до стріли, гвіздка тощо)

7) давати назву, озаглавлювати

8) брати початок, витікати (про річку)

9) зрізати верховіття (верхівку) (рослини)

10) зав'язуватися (про капусту тощо)

11) наривати (про нарив)

12) перен. досягати найвищої точки

13) обрізати (кірку тощо)

14) спорт. відбивати м'яч головою, грати головою

15) відтинати голову

* * *

1) голова; головний портрет, зображення голови; життя

2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність

3) людина

4) ( pl бeз змiн) голова худоби

5) череда; зграя ( птахів)

6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)

7) cл. рот

8) роги ( оленя)

9) icт. зачіска; волосся

10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник

11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)

12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)

13) просування вперед, прогрес

14) крона ( дерева)

15) голівка; колос, волоть ( злакових)

16) витік, верхів'я ( ріки)

17) заголовок; рубрика, параграф

18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза

19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка

20) pl лицьова сторона ( монети); орел

21) піна ( на пиві); вершки ( на молоці)

22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)

23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані

24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)

25) тex. бабка ( верстата)

26) тex. рухомий штамп

27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)

28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)

29) pl; гipн. багатий концентрат; pl; xiм. головний погон, головна фракція ( при перегонці)

30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)

31) метал. ливник, додаток ( при литті)

32) гeoгp. мис ( часто у назвах)

33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня

34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster

35) верхівка; керівництво

36) провідне, керівне положення

37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)

1) верхній; передній; головний; головний, старший

2) зустрічний

3) призначений для носіння на голові; головний

1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду

2) перевершувати; бути першим

3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)

4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)

5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися

6) брати початок ( про ріку)

7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)

8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)

9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки

10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати

11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол)